Св. Іван Боско

Франциск Салезький
(Francois de Sales)
(1567-1622)

Франсуа де Саль народився 21 серпня 1567 року в Салезькому замку Торенс Королівства Савоя (тепер Франція) в сім’ї герцогів де Буазі. Початкову освіту здобув в савойських коледжах Ла Рош, Аннесі та Парижу. Згодом вчить правознавство в Падові та Парижі. Все навкруг йому посміхалося: честь, подружжя, світські достатки та радості. Наперекір батьку, який понад усе його бажав бачити адвокатом та гідним продовжувачем його шляхетного роду, стає священиком в 1593 році. Наступного року йде з проповіддю по селах, розповсюджує буклети-пропаганду, з метою навернути колишніх католиків з кальвінізму, до якого масово перейшли в ті часи. В 1599 році є свячений на Єпископа-Коад’ютора (помічника з правом наступництва) Женеви і 8 грудня 1602 року стає Ординарієм Женеви. Був дуже відомим як духовний провідник та вчитель духовного життя. Першою турботою Франциска було спасіння доручених йому Господом душ.
Помер 28 грудня 1622 року в Ліоні, проголошений блаженним в 1661 році, святим – 19 квітня 1665, а 16 листопада 1877 – Учителем Церкви.
Все його пастирське служіння було позначене любов’ю, добротою, делікатністю, терпеливістю, запалом та ревністю, ними керувався в проводі єпархії та кожної особи.

Саме ці характеристики бажав наслідувати Дон Боско: «Милосердя і любов св. Франциска Салезького нехай мною керують завжди». Також девіз всього життя отця Боско, який був написаний на стіні його кімнати, є тими словами, якими керувався і св. Франциск Салезький: «Душі мені дай, все інше забирай».
У 1859 році Дон Боско сказав: «Пресвята Богородиця бажає, щоб ми створили згромадження. Я вирішив, що ми будемо зватися Салезіянами. Станьмо під заступництво святого Франциска Салезького, щоб наслідувати його нескінченне милосердя». В 1854 Дон Боско заснував Салезіянське Згромадження, яке назвав «Побожне Товариство Святого Франциска Салезького», до складу якого входило 17 осіб, які виявили бажання наслідувати приклад Франциска та задум о. Івана Боско у служінні молоді.